Формування системи біологічної освіти в Конотопському Центрі дитячо-юнацької творчості

Екологічна культура в умовах сьогодення є запорукою розвитку та збереження людини й суспільства в цілому, необхідним елементом відродження держави. Саме тому формування екологічної культури людини, гармонії відносин із природою є пріоритетними напрямами виховання державної національної програми «Освіта (Україна XXI століття)», концепції екологічної освіти України, концепції виховання дітей та молоді в національній системі освіти. Зміни, що відбуваються в соціально-економічному розвитку держави, потребують істотних змін в освіті. Відповідно до реалій сучасного життя суспільство висуває соціальний запит щодо виховання творчої, інтелектуально розвиненої, екологічно грамотної особистості, здатної пізнавати та зберігати оточуюче середовище.

Тому одним із завдань сучасної системи освіти в нашій країні є формування в дитини позитивного ставлення до навколишнього середовища. Як зазначав великий український педагог-гуманіст В. О. Сухомлинський, «… у дитини, яка вихована в умовах дефіциту спілкування з природою, розвивається емоційна глухота, агресивність у становленні як до людей, так і до об’єктів природи».

Велика роль у розв’язанні вищезазначених завдань відведена позашкільним навчальним закладам. Саме тому колектив Конотопського міського ЦДЮТ приділяє значну увагу розширенню біологічної освіти вихованців. За нашим переконанням, формування системи біологічної освіти в закладі – це перш за все форми надання вихованцям певних знань, що є підґрунтям для відповідального та дієвого ставлення до навколишнього природного середовища. Лише завдяки підвищенню рівня біологічної та екологічної обізнаності дітей, можна змінити стиль їх мислення стосовно оточуючого середовища, адже тільки біологічно обізнана особистість здатна жити в злагоді з природою. Актуальним, безумовно, залишається формування активної, життєвої позиції вихованців, їх лідерських якостей, підготовки підростаючого покоління до життя в демократичному суспільстві.

Біологічна освіта й виховання дітей в закладі спрямовується перш за все на зміну ставлення вихованців до свого здоров’я, а потім до навколишнього середовища як необхідної умови його збереження та зміцнення. Тому одним із завдань щодо формування загальної культури наших вихованців є формування їх біологічної вихованості. А це є можливим лише за умови переорієнтації вихованців на самопізнання та саморозвиток, саморегуляцію та самостійність.

Моделювання педагогічних ситуацій у системі «Сім’я – дошкільна установа – школа – позашкільний заклад» спрямовує розумово-творчий потенціал дорослих на зацікавлення дітей природою. Результативність неперервної біологічної освіти в цій системі залежить від багатьох чинників, серед яких основними є: ідеал виховання (гармонійний, свідомий розвиток особистості), соціальна зорієнтованість (замовлення суспільства), конкретизація (зміст знань, умінь, навичок, досвіду творчості, цінності), функціональність (освітянська, громадсько-політична, трудова, естетична, культурно-спортивна, побутова).

Ідея біологічної освіти в Конотопському міському центрі дитячо-юнацької творчості є провідною в організації та здійсненні навчально-виховного процесу. Вона полягає у природовідповідності змісту, форм і методів роботи та збереженні здоров’я вихованців. Важливим за цих умов є забезпечення індивідуального підходу до кожного вихованця. Якщо не зважати на природні особливості дітей, це може призвести до втрати задатків і нахилів вихованців, їх талантів.

Дотримуючись ідеї природовідповідності та збереження здорового способу життя, ми спрямовуємо навчально-виховний процес на формування у вихованців уявлення про цілісну картину світу, розуміння закономірностей життя на Землі, самоорганізацію та саморозвиток природи. Важливим є набуття дітьми знань про морально-психологічні якості людей, способи пізнання світу, організації вільного часу. Особистісно важливим для дітей є пізнання способів організації власного дозвілля засобами природознавства, формування екологічних умінь і навичок у процесі цікавої навчально-творчої діяльності в позашкільний час.

Процес біологізації включає навчання, виховання та розвиток особистості, що спрямовані на формування екологічної культури, як складових системи національного та громадського виховання.

Біологічна освіта і виховання в умовах сучасного позашкільного закладу спрямовані на позитивні зміни в ставленні до навколишнього середовища як необхідної умови його збереження та зміцнення.

Мета впровадження біологізації навчально-виховного процесу в позашкільному навчальному закладі це:

• визначення завдань для здійснення екологічного виховання під час проведення гурткових занять і організаційно-масових заходів різних напрямів;
• навчання вихованців нормам еколого-біологічної культури;
• вироблення навичок збереження власного здоров’я;
• відродження кращих традицій українського народу у взаємовідносинах із довкіллям, виховання любові до рідної природи;
• формування розуміння необхідності узгодження стратегії природи та стратегії людини на основі ідеї універсальності природних зв’язків і самообмеженості, подолання споживацького ставлення до природи;
  розвиток особистої відповідальності за стан довкілля на регіональному, національному та глобальному рівнях;
• пропаганда екологічних знань і здорового способу життя.

Таким чином, основною метою біологічної освіти є формування біологічної культури вихованців, формування навичок, фундаментальних біологічних знань, біологічного мислення та свідомості, що ґрунтуються на відповідальному ставленні до природи як універсальної та унікальної цінності.

Мета біологічної освіти в Конотопському міському центрі дитячо-юнацької творчості реалізується в програмах через систему знань, умінь і навичок, якими мають володіти вихованці закладу.

Ця мета досягається поетапно шляхом розв’язання освітніх і виховних завдань та вдосконалення практичної діяльності: активізація діяльності педагогічного колективу щодо поглиблення та вдосконалення екологічної освіти вихованців з урахуванням вікових особливостей вихованців; опанування педагогами інноваційними педагогічними екогуманітарними технологіями; започаткування в закладі еколого-біологічного напряму роботи, спрямованого на розвиток екологічної культури та оволодіння екологічною етикою.

Екологічною діяльністю в Центрі охоплено близько 30 % вихованців, оскільки в зміст програм гуртків і творчих об’єднань введено знання про природу та оточуюче середовище; організовано роботу виїзного літнього табору для вихованців творчих об’єднань декоративно-ужиткового напряму; упроваджено наскрізні виховні програми здоров’язбережувального спрямування.

Для створення ситуації вибору з урахуванням можливостей Центру було розроблено факультативні курси («Здоров’ятко», «Формування здорового способу життя», «Екологія і діти», «Майстерня флористики»), міську програму «Ландшафтний дизайн», лекторіїв «Людина й планета», «Я і довкілля».

Результатами зазначеної діяльності стало озеленення навчального закладу, проведення акції з метою прибирання прибережної території річки, проведення тематичних виставок робіт з образотворчого мистецтва «Людина і природа», «Цей ліс живий», «Воскресни, річечко!», «Квіткове розмаїття», «Гніздо лелече». Члени літературної студії «Джерела» створили цикл поезій «Природа рідного краю”.

Електронна база проектів («Квітка – посмішка природи», «Ландшафтний дизайн»), методичних розробок занять, відеозаписи тематичних передач дитячої школи-телестудії «Кон-такт», що створені педагогами та вихованцями Центру, сприяє організації гурткової роботи, екскурсійної діяльності з метою ознайомлення з розмаїттям біологічних об’єктів і формуванню розуміння необхідності їх збереження.

Загальна тенденція погіршення стану здоров’я підростаючого покоління, зумовлена низкою спільних екологічних і соціально-економічних факторів. Саме тому, новими проблемами на сучасному етапі освіти є становлення здоров’язбережувальних і здоров’яформувальних технологій. Вони потребують модернізації організаційної структури позашкільного закладу, стосуються створення нових освітньо-виховних моделей, перегляду змісту навчально-дидактичних матеріалів, форм і методів навчання та виховання.

Тому Центр постійно удосконалює власну модель діяльності в аспекті діючих інноваційних технологій.

Практичне значення діяльності закладу полягає в біологізації освітнього процесу – введенні біологічних знань в основу навчально-виховної, просвітницької та організаційно-масової роботи ЦДЮТ, що здійснюється на заняттях гуртків і ґрунтується на знаннях, навичках і вміннях, набутих вихованцями під час навчальних занять у школі. Отже робота багатьох гуртків ЦДЮТ спрямована на формування у вихованців екологічної культури, вмінь і навичок пропагандистської та практичної природоохоронної роботи.

Використовуючи інноваційні підходи в навчально-виховному процесі, педагогічний колектив запроваджує різні форми організаційно-масової роботи, що сприяють вихованню екологічної грамотності вихованців та дбайливого ставлення до природи.

Зокрема вихованню біологічного світогляду гуртківців сприяє:

• участь у міському проекті «Ландшафтний дизайн»; обласному конкурсі юних художників: «Я хочу жити в якісному світі», міжнародних конкурсах «Підводні фантазії», «Зелена планета»; акції «Здорово жити, здорово!», «Зелена аптека»; обласному турі Всеукраїнського молодіжного фестивалю «Молодь обирає здоров’я»;
• реалізація короткотривалого проекту «Квітка – усмішка природи» з метою озеленення приміщення та території закладу; телевізійного проекту «Життя в світі, де є ВІЛ»;
• організація екологічно-туристичного табору «Затишок»; екологічної ігротеки; розважально-пізнавальних програм «Яблуневий живчик», «У країні Вітамінії», «Веселий стадіон».
• взаємодія з міською станцією юних натуралістів; загальноосвітніми школами; громадськими організаціями та органами міського самоврядування; батьками вихованців.

Педагоги відділу декоративно-ужиткового мистецтва велику увагу приділяють вихованню в гуртківців любові до рідної природи, накопиченню екологічних знань, формуванню умінь і навичок правильної поведінки в навколишньому середовищі.

На заняттях з образотворчого мистецтва, особливо з гуртківцями початкового рівня, багато часу відводиться для того, щоб навчити дітей із любов’ю зображати навколишній світ. Педагоги студії образотворчого мистецтва навчають дітей розуміти і бачити своєрідну красу природи рідного краю. Наприклад, працюючи над композицією «Безкрайні луки», дітям розповідають про луки як природні масиви, де існують тварини, птахи, комахи. Таким чином, поєднуючи екологічне виховання з навчальним процесом щодо оволодіння навичками зображувальної діяльності, гуртківці більш упевнено зображають природу. Майже на кожному занятті з образотворчого мистецтва педагоги звертаються до зображення природи як середовища, в якому відбувається життєдіяльність людини. У зв’язку з цим доречними залишаються слова В. Сухомлинського: «Дитячий малюнок, процес малювання – це є частка духовного життя дитини. Діти не просто переносять на папір щось із навколишнього світу, а живуть в цьому світі, входять у нього як творці краси, дістають насолоду від неї».

Для того, щоб вихованці правильно розуміли життя, що так тісно пов’язано з природою, педагоги часто проводять екскурсійні прогулянки до парку або в інші куточки природи. Це – перший крок до роботи на пленері. Отже вивчення природи рідного краю, виховання любові до навколишнього середовища є одним із пріоритетних напрямів в образотворчій діяльності студійців ЦДЮТ.

Гуртки декоративно-ужиткового напрямку гармонійно поєднують практичну роботу з еколого-естетичним вихованням. Вихованці часто роблять сувеніри, використовуючи природні матеріали. На початку літа й осені вони ретельно збирають різноманітні рослини, трави, листя для створення чудових декоративних композицій.

Під час збирання матеріалів для майбутніх виробів з флористики керівники гуртків проводять бесіди про бережливе ставлення до природних ресурсів, пояснюючи вихованцям, що кожна рослина в природі крім яскраво виражених естетичних рис має власні біологічні особливості. Під час екскурсій до природних ландшафтів, гуртківцям розповідають про важливість екологічного впливу на людину. Давно відомо, що більш виснажують себе ті люди, які позбавлені живого спілкування з рослинним і тваринним світом. Яке б не було суспільство, внутрішню гармонію людині завжди дарує природа: шепіт вітру, шум моря, рух місяця і сонця, запах скошеної трави, дотик до прохолодної води. Таким чином педагоги декоративно-ужиткового відділу допомагають вихованцям усвідомити природу як середовище, де мешкає людина; формують належний рівень екологічної культури.

Важливим напрямом біолого-екологічного виховання в ЦДЮТ є участь у різноманітних виставках на природоохоронну тематику. У 2008-2009 навчальному році вихованці зразкової студії «Гармонія» взяли участь у двох міжнародних конкурсах «Підводні фантазії» в м. Донецьк і «Збережемо рідну планету» в м. Берегове Закарпатської області. Журі конкурсу «Підводні фантазії» нагородило студію «Гармонія» почесним дипломом. Юні художники ЦДЮТ постійно беруть участь у виїзних обласних пленерах і займають призові місця.

Центр дитячо-юнацької творчості разом із міським відділом освіти є організаторами щорічного конкурсу з образотворчого та декоративно-ужиткового мистецтва «Джерела Конотопщини». Юні конотопчани з радістю беруть участь у цьому заході. Переважну більшість малюнків вони присвячують природі рідного міста, зображуючи міські околиці, парки, зелені зони відпочинку.

Минулого року ЦДЮТ започаткував Міжнародний дитячий творчий проект «Зелена Планета». Юні художники міста малювали разом із німецькими дітьми з м. Гамбург. Мета цього проекту – творче спілкування однолітків із різних країн. Більше ста робіт було присвячено темі охорони довкілля. Виконуючи умови загальної теми «Зелена планета», юні художники ЦДЮТ малювали про власне піклування та збереження природи. Виставки в містах Конотоп і Гамбург висвітлювали засоби масової інформації в обох країнах. Робота в рамках проекту триває й зараз. Цього разу малюнками будуть обмінюватися діти молодшої вікової категорії (до 7 років). Безумовно, тема проекту – бережливе ставлення до природних ресурсів.

Робота дитячої картинної галереї спрямована на виховання любові до рідного краю, народних традицій і природи. Великий успіх мала персональна виставка Качури Вікторії «Чарівний світ квітів». Більше тридцяти робіт вихованка присвятила зображенню квітів, що ростуть в чарівній Сумщині. Виставку відвідали більше тисячі дітей із різних шкіл міста та району. В оглядових лекціях «Подорож у казковий ліс», «Буду я природі другом», «Декоративне мистецтво», розроблених методистом відділу декоративно-ужиткового мистецтва О. І. Платоновим і спрямованих на виховання естетичних почуттів, любові до чарівного світу природи, перепліталися теми мистецтва та природи. Відвідувачі галереї зрозуміли, що історія людства є також історією відношення людини до світу природи, до планети.

Центр дитячо-юнацької творчості плідно співпрацює зі станцією юних натуралістів, іншими позашкільними закладами міста, проводячи різні виховні заходи: організація спільних виставок робіт вихованців з образотворчого та декоративно-ужиткового мистецтва в галереї ЦДЮТ; проведення конкурсів і вікторин тощо. 
Колектив відділу сценічної творчості та організаційно-масової роботи проводить багато виховних заходів, спрямованих на виховання екологічно освіченої особистості.

Вихованню зазначеної якості сприяє проведення екологічних акцій («Моє місто – чисте місто!», «Збережи травинку, кущик, деревце», «Збережи ялинку», «Замість ялинки букет» тощо); участь у конкурсах екологічного спрямування та здорового способу життя («Молодь обирає здоров’я», «Зелена планета»); проведення виховних заходів («Десять причин сказати шкідливим звичкам „НІ!“», «Моє майбутнє», «Моє здоров’я – моє життя»); проведення інтелектуально-пізнавальних програм («Поради доктора Вітаміна», «Сходинками здоров’я»); організація розважально-виховних заходів на свіжому повітрі.

Виховання життєздатної, самостійної, природної у своїй поведінці, компетентної особистості – це мета, що ставлять перед собою педагоги, тісно співпрацюючи з родинами вихованців. Надаючи перевагу в навчально-виховній роботі формуванню у вихованців екологічної компетентності, усвідомленому ставленню до довкілля, навчаючи соціальній та прикладній екології, створено систему роботи з батьками, що складається з надзвичайно різних ефективних форм роботи із сім’єю: проведення екологічних акцій («Посади дерево», «Чисте довкілля», «Моє здоров’я – моє життя» тощо), конкурсів, пізнавально-розважальних програм, спортивних змагань. Екологічне навчання та здоров’язбережувальне виховання дитини – спільне завдання освітнього закладу та родини, бо сім’я відіграє важливу роль у підготовці своєї дитини до життя, а позашкільний навчальний заклад – ідеальний помічник батьків у цій важливій справі. Тому, керуючись в роботі нормативними та законодавчими документами, педагоги оновили та активізували форми природоохоронної роботи, щоб зберегти добрі традиції співпраці «педагоги – батьки – діти».

Формування еколого-комунікативної компетентності наймолодших вихованців передбачає формування уявлень про цілісність природи та взаємозв’язків у ній. Педагоги вчать спостерігати, робити узагальнення та висновки, класифікувати, ставити запитання, тобто набувати конкретних знань та умінь. Сприяє цьому ознайомлення з казками В. О. Сухомлинського «Як бджола стала золота», «Хто розмалював півника», «Куди поспішали мурашки». Діти вчаться помічати красу довкілля, дивуватися розмаїттю його кольорів і форм, розвивати творчість. Тому педагоги об’єднання проводять практично-творчі заняття («Звідки в сирі дірочки?», «Чому вмиваються водою?», «Фабрика мильних бульок?», «Як з’явилася квіточка?»), що сприяють оволодінню елементарними біологічними знаннями та є важливими для розв’язання майбутніх життєво-важливих питань.

Стало доброю традицією проводити засідання сімейного клубу «Затишок». Це – зустрічі з педагогами, працівниками відділу міської ради у справах сім’ї та молоді, представниками психологічної служби відділу освіти, колегами зі станції юних натуралістів, а також спільні дозвіллєві пізнавально-розважальні програми «Картопляний бум», «Калинове свято», «Гарбузова родина». У дорослих і малят з’являється можливість отримати багато цікавої інформації, посмакувати пирогами з калиною, гарбузовою кашею. Усе це – надання кваліфікованих порад, обмін родзинками родинного виховання, практичними уміннями та навичками спілкування з природою.

Значна роль у формуванні біологічної освіти в позашкільному закладі, безумовно, належить використанню засобів відеоінформації, передусім відеофільмів. Унікальну можливість для створення відповідної відеопродукції надає школа-студія дитячого телебачення «Ми + «Кон-такт», що творчо співпрацює з Конотопською дитячою телерадіоорганізацією «Кон-такт». Така співпраця забезпечує розширення сфери художньо-естетичної діяльності Центру дитячо-юнацької творчості, бо до таких традиційних видів діяльності, як образотворче і декоративно-ужиткове мистецтво, театр, література, хореографія, спів тощо додається телебачення. Створений у ЦДЮТ проект «Ми + «Кон-такт» є комплексом взаємопов’язаних заходів, розроблених для здійснення тісної співпраці з цією телерадіоорганізацією.

Одним із важливих напрямів роботи школи-студії є виготовлення відеопродукції біологічної тематики. Відеофільми розповідають про екологічні проблеми міста, проведення природозахисних акцій, втілення в життя унікального проекту Конотопської станції юних натуралістів «Ландшафтний дизайн». У цих відеофільмах відтворена історія створення проекту від перших задумок до практичного втілення в життя. У відеофільмах «Ландшафтний дизайн-2008» і «Ландшафтний дизайн-2009» цікаво презентовано зміни в озелененні вулиць і районів міста.

Великого резонансу завжди набувають засідання телевізійного дискусійного клубу «Позиція», що торкаються теми здорового способу життя, зокрема правильного харчування. Цій темі було присвячено черговий випуск телевізійної програми «Пильне Око», в якій було порушено проблему продажу харчових продуктів у шкільних буфетах. Кожен випуск програми «Кулінарна скарбничка» дає практичні поради щодо правильного харчування дітей. Здоровий спосіб життя пропагує рубрика інформаційної програми «Новини мого міста» і «Спорт за тиждень». Цикл передач «Ваше здоров’я» присвячений профілактиці та лікуванню туберкульозу, цукрового діабету, грипу тощо.

Тему тісного зв’язку природи і фольклору розкрито в передачах про слов’янські легенди («Лісові мавки», «Перелесник», «Русалонька», «Водяник» тощо).

Працюючи над розвитком еколого-біологічної освіти в закладі та усвідомлюючи потребу формування у вихованців навичок здорового способу життя, педагогічний колектив спрямовує свою діяльність на усвідомлення вихованцями необхідності збереження природи як умови існування людини та основи її гармонійного розвитку; духовний розвиток особистості, якій притаманний екологічний спосіб мислення, екологічна культура, мораль, етика.