Формування екологічної самосвідомості особистості в учнівському лісництві «Паросток»

У статті на прикладі досвіду роботи Сумського учнівського лісництва “Паросток” висвітлюються питання співпраці ЗОШ та позашкільного навчального закладу щодо формування екологічної самосвідомості особистості.

Сучасні позашкільні навчальні заклади мають широкі можливості щодо розширення екологічного світогляду та формування екологічної культури підростаючого покоління. У системі позашкільної освіти виховний вплив на дітей та підлітків здійснюється через систему роботи профільних учнівських творчих об’єднань (гуртків, клубів тощо), проведення тематичних виховних заходів, екскурсійну та експедиційну роботу, діяльність міжшкільних екологічних парламентів, профільних навчально-оздоровчих таборів [1, 2].

Система навчально-виховної роботи за означеним напрямом здійснюється на основі досягнень вітчизняної психолого-педагогічної науки, що ґрунтуються на гуманістичних принципах виховання В.Сухомлинського, який зазначав: «Виховання середовищем, обстановкою, створеною самими учнями, речами, що збагачують духовне життя колективу, – це, на наш погляд, одна з найтонших сфер педагогічного процесу» [6].

На нашу думку, саме з точки зору створення такого творчого навчального середовища, що сприяє формуванню екологічної самосвідомості школярів, має розглядатися діяльність учнівських лісництв сучасних загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів.

Учнівські лісництва є добровільними об’єднаннями школярів, призначенням яких є проведення систематичної навчально-пізнавальної та практичної природоохоронної діяльності учнів в лісі – своєрідній школі під блакитним небом [2, 4].

Забезпечуючи виконання теоретичної і практичної складових програми з основ лісівництва в позаурочний час, учнівські лісництва органічно вписуються і в шкільний компонент (доповнення до навчальної програми з біології), і в систему позашкільної освіти за еколого-натуралістичним напрямом (програми «Юні лісівник», «Учнівське лісництво» тощо) [3, 4, 5].

Відповідно до зазначеного, діяльність учнівського лісництва «Паросток» інтегрує програми позакласної й позашкільної роботи Сумського міського центру еколого-натуралістичної творчості та Сумської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №5. Його основною метою є розширення базових знань учнів з біології та природознавства, залучення їх до практичної природоохоронної діяльності – охорони та примноження лісів міста.

Ідея створення учнівського лісництва була пов’язана з чітким переконанням педагогів школи та позашкільного навчального закладу, що тим школярам, які живуть та навчаються поряд з лісом і лісгоспом, конче потрібні відповідні еколого-натуралістичні знання та відповідний рівень екологічних переконань. Важливою для педагогів – організаторів діяльності лісництва була і є теза В.Сухомлинського про те, що: «Природа - не лише середовище навколо нас, а й всенародне добро й багатство, за яке кожний громадянин нашого суспільства відповідає, це червона нитка світоглядних переконань, від яких залежать соціально-політична позиція людини».

Слід зазначити, що сьогодні ефективність діяльності учнівського лісництва «Паросток» значною мірою визначається рівнем професійно-творчої взаємодії педагогів з державним підприємством «Сумський лісгосп» (схема 1).

Схема 1. Взаємодія зацікавлених сторін з метою забезпечення функціональності учнівського лісництва

Вихованцями учнівського лісництва є учні 3-11 класів. Для їх навчально-пізнавальної та творчої діяльності в школі створено кабінет лісу, в якому проводяться гурткові заняття, відбуваються тематичні заходи, виставки-конкурси дитячих робіт: малюнків, виробів із природного матеріалу, гербаріїв, годівниць, штучних гніздівель; а також зберігаються навчальні матеріали тощо.

Педагоги учнівського лісництва дотримуються думки В.Сухомлинського про те, що «Праця стає великим вихователем, коли вона входить в духовне життя наших вихованців, дає радість дружби і товаришування, розкриває допитливість і любов до навчання, породжує хвилюючу радість подолання труднощів, відкриває все нову і нову красу в оточуючому світі, породжує перше громадянське почуття – почуття творця матеріальних благ, без яких неможливе життя людини» [6]. Саме тому на першому місці в учнівському лісництві – практична діяльність. За ним закріплено 216 га мішаного лісу (урочище Баранівка, м.Суми).

Юні лісівники виконують різні види робіт з лісоустрою, а саме: розчищають квартальні просіки; збирають шишки сосни, жолуді дубу, плоди калини; розвішують штучні гніздівлі; ведуть роботу по картуванню, огородженню, освітленню гнізд лісових мурашок; проводять інвентаризацію невеликих ділянок лісу; визначають відсоток ділової деревини в лісі. Школярі залюбки доглядають за закріпленою ділянкою лісу, прополюють молоді насадження, проводять санітарні дні в прилеглому до школи лісі, оскільки він знаходиться в зоні відпочинку місцевих жителів.

У 1998 році за активної допомоги Сумського лісництва юними лісівниками була створена дендрологічна ділянка площею 0,7 га. На ній висаджено та постійно доглядаються близько 70 видів дерев та чагарників, серед них: береза бородавчаста, горобина звичайна, туя західна, елеутерокок шишкуватий, спірея Бумельда та інші. На території Сумського лісгоспу з метою зеленого живцювання декоративних вічнозелених рослин (туї, самшиту, ялівцю) дітьми закладена шкілка та парнички загальною площею 0,07 га, здійснюється постійний догляд за ними.
Гуртки юних лісівників працюють за спеціально розробленою програмою, що передбачає використання понад 50% навчального часу на проведення практичних робіт, виконання дослідницьких робіт (у тому числі – конкурсних), навчально-екскурсійну діяльність, організацію та проведення тематичних навчально-виховних заходів, свят, природоохоронних акцій, а також профорієнтаційну роботу за участі працівників лісового господарства тощо (схема 2).

Схема 2. Напрями роботи учнівського лісництва

Найбільш цікавою формою організації навчально-виховного процесу, на думку педагогів, є заняття на базі Сумського держлісгоспу, де учні мають змогу ознайомитися з особливостями різних професій, необхідних у лісовому господарстві. Девізом у навчанні та практичній діяльності юних лісівників стало народне прислів’я: «Не кажи – не вмію, а кажи – навчуся».

Кожного року вихованці учнівського лісництва беруть участь у всеукраїнських, обласних та міських конкурсах, акціях та операціях, зокрема «Майбутнє лісу у твоїх руках»; «Ліси для нащадків», «Біотит»; «Мій рідний край, моя земля» (операції: «Ялинка», «Опале листя», «Первоцвіти», «Березовий сік», «Аптека Айболіта») тощо.

Актуальною для організації роботи в учнівському лісництві є теза В.Сухомлинського: «Коли відкриття схвилювало дитину, істина стає особистим переконанням, яким людина дорожить усе життя» [6]. Саме тому, працюючи у лісництві, юні лісівники не лише вивчають теоретичні основи й закономірності явищ природи, а й займаються активною дослідницькою роботою, завдяки якій розширюють свій екологічний світогляд, оволодівають методами дослідження природи, набувають досвіду в справі її охорони.

П’ять років поспіль у лісництві триває робота по зеленому живцюванню вічнозелених рослин: туї, самшиту, ялівцю тощо. Кожного року, учні закладають парнички, в які висаджують близько 5000 зелених живців рослин. Під час укорінення та вирощування живців вони проводять цікаві й важливі для «Суми лісгоспу» досліди, зокрема: «Вплив укорінювачів на вкорінення живців самшиту, туї», «Вплив довжини живця на його вкорінення», «Визначення найкращих субстратів для вкорінення живців», «Визначення оптимальних строків вкорінення живців» тощо.

Педагоги лісництва поділяють думку великого українського педагога гуманіста В.Сухомлинського про те, що «Різноманітні види праці, з якими стикається дитина, – це своєрідні … магніти різної сили, які притягують чутливу стрілку компаса, що вказує дитині її шлях. Чим сильніший магніт, чим цікавіша праця, до якої залучається дитина, тим яскравіше розкриваються її здібності, нахили і покликання саме до цієї праці» [6].

Виконуючи дослідницьку роботу, юні лісівники вчаться спостерігати, на основі своїх спостережень – узагальнювати та робити висновки, а також застосовувати набуті знання в практичній роботі. Так, при проведенні дослідження «Інвентаризація ділянки лісу 62 кварталу Сумського лісгоспу» дітьми визначено, що в лісі за 10 років від часу минулої інвентаризації, дещо змінився склад деревини й відсоток ділової деревини – зменшився. Відповідно до цього, дітьми під керівництвом педагогів та наукових консультантів були розроблені та надані Сумському лісництву рекомендації щодо планування рубок та догляду за обстеженими ділянками лісу.

Велика і цікава робота проводиться і на створеній вихованцями учнівського лісництва екологічній стежці «Стежина дитячого добра» – зоні трудових дій лісництва. Разом з лісничими діти виходять на чергування по стежині, охороняють і вивчають природні об’єкти, проводять екскурсії для школярів інших шкіл міста, уроки добра під блакитним небом. Як і у Павлиській школі часів В.Сухомлинського для молодших школярів на стежині проводяться уроки-милування, уроки-спостереження. Для юних художників міста практикуються заняття-пленери, для юних краєзнавців та туристів – конкурси-естафети з елементами туристської техніки та спортивного орієнтування.

Щороку під час літніх канікул вихованці учнівського лісництва мають змогу оздоровитися та попрацювати у профільному навчально-оздоровчому таборі «Лісовичок». Працівники Сумського лісгоспу активно допомагають педагогам у забезпеченні діяльності табору: надають транспорт, фінансують екскурсійну програму, відвідання музеїв, театрів, походи по рідному краю. За зароблені на прополках кошти діти кожного року подорожують Україною. У 2007 році вони відвідали місто-герой Севастополь, у 2008 – Київ.

Важливим показником результативності роботи учнівського лісництва є постійна участь вихованців у науково-дослідницьких конференціях Сумського ЦЕНТУМ, обласних, всеукраїнських зльотах, зборах, конференціях, конкурсах, де вони щороку посідають призові місця. Так, у 2006-2007 навчальному році учнівське лісництво стало переможцем обласного етапу Всеукраїнського конкурсу «Ліси для нащадків» та обласного зльоту юних лісівників.

У вересні 2007 року кращі вихованці «Паростка» представляли Сумщину на Всеукраїнському зльоті юних лісівників, де не лише презентували результати спільної роботи, а й взяли участь у практикумі з інноваційних технологій лісорозведення, конкурсі-грі «Лісовий лабіринт», створили на території Національного еколого-натуралістичного центру арт-галявину «Млин», висадили біля неї ялинки. За результатами роботи «Паросток» був визнаний найкращим учнівським лісництвом 2007 року й відзначений перехідним «деревом життя». Саме тому, в 2008 році Всеукраїнський зліт юних лісівників відбувся на Сумщині. Це для «Паростка», його педагогів та наставників – фахівців «Суми лісгоспу» є і великою відповідальністю, і радістю від чергової зустрічі з друзями лісу з усієї України.

У 2008 році Сумське учнівське лісництво «Паросток» відсвяткувало 11-ту річницю з дня створення. Юні лісівники з гордістю відзвітували про свою роботу, а наймолодші вихованці дали клятву вірності природі та обіцянку берегти ліс й примножувати його природні багатства.

У 2008 році Державний комітет лісового господарства України підбив підсумки Всеукраїнського конкурсу на краще учнівське лісництво. І місце та приз (відеокамера) отримало Сумське учнівське лісництво «Паросток». 
Саме в дитинстві, за В.Сухомлинським, формується громадянська позиція особистості. Педагоги Сумського учнівського лісництва «Паросток» намагаються працювати зі своїми вихованцями так, щоб вони дивились на світ добрими очима, любили і вміли берегти природу. Лише тоді, коли вони змужніють та прозріють розумом і серцем, коли їх екологічні переконання суттєво відіб’ються на світоглядних позиціях, вони зможуть жити в гармонії з природою, спонукаючи до злагодженої взаємодії з нею весь оточуючий соціум, а через нього – і суспільство.

Список літератури

1. Вербицький В.В. Трудове виховання – шлях до формування особистості. // Рідна школа. – 2008 – № 7-8 (липень-серпень) – с.8-9.
2. Основи еколого-натуралістичної освіти: Науково-методичний посібник (За ред. д-ра пед.наук В.В.Вербицького). – К., 2005
3. Дробноход М.І. та ін. Концептуальні основи формування екологічного мислення та здібностей людини: будувати гармонійні відносини з природою. – К.: МАУП – 2000. – 76 с.
4. Дослідницька робота школярів з біології: Навчально-методичний посібник / За заг. ред. к.б.н. С.М. Панченко, Л.В. Тихенко. – Суми: ВТД „Університетська книга”, 2008. – С. 61-67.
5. Організація екологічної освіти та виховання учнівської молоді (на допомогу вчителю). – К.: Фенікс, 2003.
6. Сухомлинський В.О. Вибрані твори: У 5-ти томах. - К., Вид. «Рад. школа» - 1976-1977. – Т. 1-5.