Інтеграція в екологічному вихованні дошкільників в умовах позашкільного навчального закладу

На сьогодні найважливішим завданням людства є ліквідація глобальної екологічної кризи. Для його вирішення, насамперед, необхідна зміна екологічної стратегії, організація всебічної екологічної освіти всього населення планети. Головною метою екологічного виховання є формування екологічної культури, під якою розуміється сукупність екологічної свідомості, екологічних почуттів та екологічної діяльності [8].

Неперервність екологічної освіти забезпечується її системністю й полягає у формуванні екологічної культури особистості, починаючи з дошкільного віку. Успіх же значною мірою залежить від вибору освітньої технології.
Першою сходинкою в системі екологічної освіти в Сумському міському центрі еколого – натуралістичної творчості учнівської молоді є школа раннього розвитку дитини «Журавлик».

Під високими блакитними ялинами
Та широколистими катальпами,
Де вітри шепочуться з калиною
І любуються трояндами і мальвами,
Диво-школа є: весела, гамірлива,
Яка носить ім’я журавлине.

Школа «Журавлик» розпочала свою діяльність в жовтні 2004 року з метою створення рівних можливостей для здобуття дошкільної освіти кожною дитиною, задоволення попиту родин, діти яких не відвідують дошкільні навчальні заклади. Та навчатися в нашій школі виявили бажання і деякі малюки, охоплені дошкільними установами. То ж сьогодні двері «Журавлика» відкриті для всіх бажаючих дітей віком від 4 до 6 років.

Зважаючи на профільність позашкільного закладу та на вимоги сьогодення, основними напрямами навчально-виховної діяльності школи раннього розвитку є: здійснення еколого-валеологічного, естетичного та морального виховання; формування соціальної компетентності дошкільника; забезпечення моральної, інтелектуальної та психологічної готовності дитини до здобуття знань.

У позашкільному навчальному закладі створені прекрасні умови для ефективного здійснення екологічної освіти малят: озеленення, наявність живих куточків. Живими об’єктами для спостереження та обговорення є мешканці живого куточка, акваріумного комплексу, тваринницької ферми. Наявність чудових квітників, городу, дендропарку дає можливість для прогулянок та екскурсій, спостереження та милування природою в різні пори року, пошукової та практичної діяльності дітей по догляду за рослинами, збирання гербаріїв та природного матеріалу для виробів. Прилегла територія використовується для розвішування годівничок, спостереження за птахами. Дослідницька робота проводиться також з кімнатними рослинами.

Реалізуючи завдання екологічного виховання, педагогічний колектив «Журавлика» застосовує різноманітні форми та методи освітньо-виховного впливу на дітей, основними з яких є заняття. В арсеналі педагогів чимало видів і типів занять: комбіновані, сюжетні, комплексні, тематичні, сюжетно-ігрові тощо.

Ураховуючи те, що сучасна дидактика оголосила провідним принципом організації освітнього процесу принцип інтеграції, реалізація якого дає змогу забезпечити системність знань дітей, педагоги школи раннього розвитку широко використовують у своїй діяльності саме інтегровані заняття. В такому занятті майже неможливо відокремити одну сферу знань від іншої. Спробуйте відокремити природознавчу компоненту від мовленнєвої, коли дитина складає опис берізки чи загадку про їжачка, або художню від природознавчої при зображенні осіннього лісу. Така діяльність характеризується цілісністю.

Інтегровані заняття більш прогресивні, природні для дітей дошкільного віку. Та вони потребують серйозної підготовки, щоб, обравши тему-образ заняття як багатозначне, багатоаспектне поняття чи явище, зберегти логіку заняття і дійсно формувати системні знання. З цією метою використовуються логічні схеми. Увага дітей зосереджується на ключовому слові, воно стає об’єктом роздумів, формується асоціативне поняттєве поле, насичене багатьма словами. Заготовлені педагогом карти-схеми іноді змінюються в процесі заняття: вихованці вирішують, якою стежкою рухатися далі. Таку форму проведення занять малята дуже люблять, адже вони почувають себе повноправними учасниками навчально-виховного процесу: доповнюють схему, пишуть слова, малюють, наклеюють вирізки тощо, тобто активно застосовуються їхні знання, набуті вміння та навички, життєвий досвід.

Після завершення карти-схеми, уточнюються значення слів-понять, проводяться різноманітні вправи та дидактичні ігри, досліди, вікторини загадок, читання художніх творів, розповіді, розучування віршів, прислів’їв, пісень, художнє зображення об’єктів живої та неживої природи, перевтілення в них тощо.

Великі можливості для інтеграції навчального матеріалу надає використання проектних технологій.

Останнім часом у зв’язку зі встановленням парадигми особистісно орієнтованого навчання, метод проектів переживає друге народження як ефективне доповнення до інших педагогічних технологій, що сприяють формуванню особистості [1]. Про популярність проектної технології в сучасній освіті говорить ряд публікацій, окремих видань, наукових досліджень.

Історичним кореням методу проектів, особливостям його реалізації у радянській школі, значенню для навчання і виховання учнів присвятив Михайло Епштейн свою статтю «Метод, що руйнує шкільну рутину» [3].
Свідченням накопиченого цікавого досвіду застосування методу проектів у сучасній позашкільній освіті є публікація Н.Савенко, директора Центру позашкільної роботи Святошинського району м. Києва та Г.Ковганович, методиста цього закладу [6].

Тільки за 2006 рік матеріали двох номерів видання «Початкова освіта», що повністю присвячені проектній технології, знайомлять нас з досвідом упровадження її в навчально-виховну роботу з молодшими школярами, а спецвипуск «Вчимося проектувати» не лише розкриває психолого-педагогічну сутність поняття, а й показує шляхи організації проектної діяльності педагогів і учнів [2].

Започаткований понад сто років тому цей метод був розроблений для навчання підлітків, а сьогодні активно впроваджується не лише в початковій ланці, а й у роботі з дошкільниками. Потреба в ньому викликана, насамперед, особливим поглядом на навчальну діяльність малюків – доцільністю інтеграції змісту навчального матеріалу.

Готуючись до роботи з вихованцями за проектною технологією, педагоги опрацювали наукові праці з цього питання, ознайомились з досвідом роботи з організації психолого-педагогічного проектування діяльності дітей дошкільного віку Хмельниччини [4], м. Шахтарська Донецької області [5], м. Запоріжжя [8]. Розпочали проектно-дослідницьку діяльність в «Журавлику» з залучення вихованців та їх рідних до міні-проектів, у яких для дослідження брався один об’єкт: предмет, явище, жива істота. Із загальної теми діти й дорослі обирали щось цікаве для них. Потім цей об’єкт з різних боків розглядався, вивчався, аналізувався і через деякий час представлявся перед колективом. Наприклад, з теми «Рослинний світ» найцікавіші дослідження були представлені про дуб, ялину, тополю, калину. Описувався зовнішній вигляд, умови росту, взаємозалежності в живій природі; демонструвалися досліди, малюнки, фотографії; розповідалися вірші, казки; оформлялися газети, плакати тощо.

Цікаво, захоплююче проходила робота з реалізації спільного освітнього проекту «Журавлиний світ». Осушування боліт та освоєння степових земель призвело до скорочення видового і кількісного складу журавлів на всій планеті і, зокрема, на території України та Сумщини. Сьогодні рідко хто бачив живого журавля в природі. Діти мало знають про цих прекрасних птахів, із 15 видів яких більша половина занесена до Червоної книги Міжнародної спілки охорони природи.

Цей проект спрямовано на залучення вихованців школи раннього розвитку дитини «Журавлик», їхніх батьків до пошуково-дослідницької роботи по збору інформації про журавлів та про проблеми, що і спричинюють їх зменшення, творчу діяльність, популяризацію цих знань серед дітей та дорослого населення.

Метою проекту було: розширення кругозору вихованців під час заглиблення в проблему; поглиблення знань про журавлів, їх видовий склад, місця поширення, зокрема, існування журавлів на території України, Сумщини; формування в дітей уявлення про те, що журавлі, як і люди, – це частинка живої природи, і вони мають право на існування; розвиток творчих здібностей учасників проекту, вміння відчувати прекрасне; виховання в малят почуття гордості за те, що їхня школа носить назву таких прекрасних птахів; бажання врятувати, зберегти їх.

Робота над проектом включала чотири етапи, кожен із яких мав свій девіз-епіграф. Початком першого, діагностично-мотиваційного, етапу було запитання про те, хто з дітей і де саме бачив журавля. Виявилось, що діти не бачили журавлів, ототожнюють їх з лелеками. Чому так сталося? Добре це чи погано? Так була визначена проблема. Епіграфом першого етапу стали слова:

Я хочу журавля побачити у небі.
Скажіть, зробити що для цього треба?

Сюрпризним моментом став лист від Блакитного журавля, який запрошував дітей у подорожі по всій планеті, щоб познайомитися з його братами-журавлями.

Інформаційно – репродуктивний етап з епіграфом:

Вирушаю я у мандри з свого краю
В путь далекий над морями, над полями.
Із прекрасними братами-журавлями
Довгожданої я зустрічі чекаю

Цей етап включав заочні подорожі по країнах і континентах (карті світу), тематичні заняття з розвитку мовлення, мандрівки в країну мистецтва. Вихованці разом з батьками шукали відповіді на питання вікторини, матеріали про журавлів; розучували вірші, пісні, інсценізації, таночки; виготовляли журавлів з паперу, пластиліну.

Третій етап був творчий:

Ми раді зустрічі з тобою…
Танцюй, журавлику, із нами.
Нехай щасливий спів луною
Несеться ввись понад горами.

Діти готувалися до виставки з образотворчого мистецтва, проведення масового заходу «Журавлина родина».

Метою рефлексивно-аналітичного етапу було узагальнення і систематизація знань, навичок та вмінь вихованців, здобутих у ході реалізації освітнього проекту; проведення моніторингу впливу навчально-пошукової та творчої діяльності на стан знань учасників проекту про досліджуваний об’єкт; оцінка результатів роботи над проектом шляхом аналізу та самоаналізу; розвиток почуття радості від колективного успіху та творчості кожної дитини.

Ось - журавель. Летить, курличе…
Усе живе йому радіє.
Прислухайтесь – він в казку кличе,
Без нього ж небо сиротіє.

Підведення підсумків здійснювалося на прес-конференції у формі звітів про результати роботи за проектом, репрезентація збірки «З досвіду роботи школи раннього розвитку «Журавлик» за освітнім проектом «Журавлиний світ», відзначення найбільш активних учасників проекту та їх нагородження.

Досвід роботи щодо проведення з дошкільниками інтегрованих занять показав, що засвоєння малятами інтегративно поданого матеріалу формує якісно нові знання – з вищим рівнем осмислення, із підвищеною дієвістю й системністю, а участь у проектній діяльності сприяє формуванню життєвої компетентності старших дошкільників, забезпечує співпрацю дітей і дорослих, взаємозв’язок педагогічного процесу з оточуючим середовищем.

Список літератури

1. Волковська Т. Проектування як метод особистісно-орієнтованого навчання. // Початкова освіта. – 2006. – №40.
2. Вчимося проектувати. Спецвипуск. // Завуч. – 2006 – №19.
3. Эпштейн М. Метод, разрушающий школьную рутину. // На стороне подростка. – 2003. – №2.
4. Каратаєва М. Проектування – перспективна технологія. // Дошкільне виховання. – 2006. – №10.
5. Ліпанова Є. Психолого-педагогічне проектування діяльності дітей шостого року життя на тему «Повітря та вода планети Земля». // Дитячий садок. – 2005. – №45.
6. Савенко Н., Ковганович Г. Метод проектів у навчально-виховному процесі позашкільного закладу. // Завуч. – 2003. – №36.
7. Сошенко Г., Стрибна О. Метод проектів. Сутність, вимоги до використання, етапи роботи.// Початкова освіта. – 2006. – №40.
8. Творчо-розвивальні технології в екологічній освіті дошкільників / Укл. І.В.Туманова, Т.В.Круть. [За заг. ред. Р.О. Романчик]. – Запоріжжя: ТОВ «ЛІПС» ЛТД, 2005. – 92 с.