Статті

Модель організації еколого-краєзнавчої роботи в пересувному позашкільному навчальному закладі

Висоцька Л.В.,

завідуюча відділом ОЦПО та ТРМ

Рагуліна О.О.

керівник гуртка ОЦПО та ТРМ

Протягом останніх років дедалі помітнішими стають результати модернізації системи позашкільної освіти і виховання, в ході якої простежується позитивна динаміка у створенні навчально-пізнавального поля дітей. [1]

Прикладом вищезазначеного є впровадження на Сумщині соціально-педагогічного проекту – пересувного позашкільного навчального закладу, завдяки якому щороку близько 3000 учнів сільських шкіл залучаються до різних форм позашкільної роботи, створюються реальні умови для залучення дитини як до індивідуальної, так і соціально значущої навчально-пізнавальної, пошукової, дослідницької та конкретної суспільно корисної, масової чи природоохоронної роботи.

Своєрідність навчально-виховної діяльності закладу полягає, насамперед, у добровільному і цілеспрямованому використанні дитиною вільного від навчання в загальноосвітній школі часу для якнайповнішого розвитку своїх потенційних можливостей.

Для сучасної дитини властиве розмаїття інтересів і потреб, що з кожним роком завдяки розвитку інформаційних ресурсів набуває динаміки і нерідко не знаходить реалізації у формальній сфері дозвілля.[2]

Велике значення в організації навчально-виховного процесу закладу надається різноманітності організаційних форм занять і виховних заходів, серед яких найбільш ефективними є: навчально-практичні заняття, тематичні екскурсії, майстер-класи, конкурсно-пізнавальні та розважальні заходи, спортивні, туристські змагання тощо.

Зміст навчально-виховної роботи зорієнтований на особистісні потреби дітей, стимулювання їх мотивів до навчання.

На особливу увагу заслуговує діяльність пересувного закладу з еколого-краєзнавчого напряму. Заняття організовані з урахуванням освітньо-виховних традицій районів, використання матеріальних можливостей сільських шкіл. Природоохоронна робота здійснюється дистанційно та безпосередньо на базі шкіл за навчально-виховною програмою «Екологія Сумщини», розробленою педагогами закладу. Формами цієї роботи є ознайомлення школярів з методиками проведення фенологічних спостережень, моніторингу природних об’єктів, вивчення лісових, лучних, польових біоценозів, різновидів грунтів, видів рослин і тварин, здійснення заходів щодо охорони навколишнього середовища.

Ефективною формою екологічного виховання школярів стали екологічні стежки, що включають такі взаємопов’язані компоненти, як оздоровлення, рекреація, просвіта, навчання і виховання.

Створення учбових стежок - справа достатньо нова, яка набирає швидких темпів. Різноманітність форм і методів їх створення дозволяє залучити до екологічної діяльності досить широке коло зацікавлених організацій і громадськість. А це, у свою чергу, сприяє розширенню не тільки числа стежок, а й географії їх розповсюдження. Як показує практика, учні шкіл проявляють турботу та бережливе ставлення до тих об’єктів природи, про які мають набуті знання, в інших випадках в їх поведінці проявляється нейтрально - байдужне ставлення, а іноді навіть негативне. Тому педагоги пересувного позашкільного навчального закладу надають перевагу залученню дітей до практичної природоохоронної діяльності, закладання екологічних стежок та організації роботи на них.

Така робота потребує створення так званого «учбового кабінету в природі». Екологічна стежка – це спеціально обладнана в навчальних цілях природна територія, на якій створюються умови для виконання системи завдань, організуючих і направляючих діяльність учнів в природному оточенні. Завдання виконуються під час екскурсій, а результати обробляються в лабораторних умовах.[3]

Особливість процесу екологічного навчання і виховання на стежках полягає в тому, що він будується на основі невимушеного засвоєння інформації, норм поведінки в природному оточенні. Досягається це шляхом органічного поєднання відпочинку і пізнання під час руху по маршруту стежки.

Саму назву «екологічна стежка» можна розуміти як: «ми вивчаємо природу» та «природа навчає нас». Педагоги пересувного позашкільного закладу організують спільну діяльність вчителів, керівників гурткової роботи екологічного напряму, учнів школи у створенні екологічної стежки та організації роботи на ній.

Основний зміст стежок складається із таких взаємопов’язаних компонентів як: освіта, просвіта, виховання, оздоровлення, рекреація.

Метою навчально-виховної екологічної стежки є виховання екологічно грамотної поведінки людини в природі, розширення знань про довкілля та людину, як частину природи.

Основними завданнями є:

надання елементарних відомостей про об'єкти, процеси і явища природи;

• проведення на відповідних пунктах стежки теоретичних і практичних занять, набуття навичок закладання дослідів у природі, проведення моніторингів природних об'єктів;
• пропаганда природоохоронної роботи, інформування про види рослин і тварин, пам’ятки природи, наслідки господарської діяльності, які входять до маршруту стежки;
• підвищення екологічної свідомості, формування етичних стосунків людини з природою, живими організмами, виховання активної позиції щодо їх збереження;
• набуття навичок самостійного спостереження, вміння орієнтуватися в природі;
• оздоровлення та рекреація;
• виховання любові до рідної природи, батьківщини.

Особливу увагу педагоги закладу приділяють вибору місцевості. Вона повинна бути: привабливою, не «монотонною», з цікавими природними об’єктами; знаходитись неподалік від навчального закладу; бути безпечною: не перетинати автомагістралі та залізницю, не проходити поруч з лініями високої напруги і небезпечними техногенними об’єктами, не пролягати поблизу небезпечних кар’єрів, ярів, обривистих берегів річок, біля місць полювання тощо.

Обираючи місце для майбутньої стежки педагоги закладу, вчителі та учні проводять узгодження із землекористувачами (лісництво, сільрада, колективне господарство, виконком тощо). Це створює правову основу для функціонування і збереження стежки.

Маршрут екологічної стежки вибирається так, щоб на ньому були представлені не тільки ділянки незайманої «дикої» природи, а й антропогенний ландшафт. Це дозволяє проводити порівняльне вивчення природного і зміненого середовища, вивчати характер природовідтворюючої діяльності людини, вчитися прогнозувати наслідки такої діяльності. Довжина маршруту не перевищує 2,5 кілометрів. Можливі варіанти довжини маршрутів в межах однієї стежки: для молодших школярів – 1 км (розраховано на екскурсію до 45 хвилин) , для старшокласників – 2,5 км (розраховано на екскурсію 2-2,5 години). Проводиться маркування маршруту різними кольорами, яке наносять на дерева і стовпи (наприклад, червоні зірочки – для молодших учнів, сині кола – для старшокласників

Після визначення маршруту уточнюються фізико-географічні, екологічні, топографічні умови стежки і закладаються зупинки (місця з цікавими природними об’єктами, про які розповідає екскурсовод), розробляється комплексний опис екостежки та картосхема. Всі організаційні роботи проводяться разом з учнями, адже відчуття спільного закладання екологічної стежки сприяє плідній роботі в майбутньому.

Картосхема виконується на основі топографічної карти даної місцевості, з нанесенням назв найближчих сіл, хуторів, річок, озер, гір, позначення цікавих природних та краєзнавчих об’єктів (джерело, рідкісні рослини, гніздівлі птахів, вирубки, ерозії тощо) та назви визначених зупинок. На початку маршруту встановлюється щит з картосхемою стежки, на якому вказуються назва стежки, її протяжність, час руху, ким закладена стежка та дата її створення. Місця відпочинку облаштовуються майданчиками для відпочинку, кострищами. До роботи щодо обладнання стежки залучаються вчителі трудового навчання, учні та їх батьки.

Освітня робота на екостежці – тривалий безперервний процес. В усі сезони року учнями ведуться спостереження будь-якого напряму (ентомологічні, орнітологічні, ботанічні, гідрологічні та інші), які є основою для закладання дослідів, наукових напрацювань, виступів на наукових конференціях, природоохоронної роботи.

Для проведення екскурсійної роботи збирається інформація про цікаві краєзнавчі об’єкти маршруту та готуються екскурсоводи. Пошуково-дослідницька робота вихованців спрямована на формування самостійного мислення, розвиток практичних навичок ведення пошуку, творчої уяви, фантазії, оригінальних ідей.

За результатами роботи видаються буклети, листівки, путівники, ілюстровані фотографіями, які, можуть бути оригінальними запрошеннями на екскурсію. Плідна робота на стежці відображається в періодичних виданнях (газетах, журналах, мережі Інтернет) та у виступах на радіо та телебаченні.

У багатьох школах області вже закладені екологічні стежки, але деякі з них мають недовершений вигляд, інші - рідко використовуються на практиці. Методичні поради, корегування маршруту, організація збору інформації та природоохоронної роботи на стежці, залучення до участі у Всеукраїнському конкурсі-огляді на кращу екологічну стежку – це завдання, над реалізацією яких працюють педагоги пересувного позашкільного навчального закладу. Так, в селі Рогинці Роменського району під час занять гуртка «Екологія Сумщини», а також завдяки дистанційним формам навчання учнями та вчителями школи було зібрано інформаційний матеріал по об’єктам стежки. Під час практичних занять зроблено багато фоторобіт, які взяли участь у Всеукраїнській акції «В об’єктиві натураліста». Учні школи стали активними учасниками природоохоронної акції «Первоцвіт», під час якої на стежці виявлено досить рідкісний для Сумської області вид – пролісок двулистий.

Учнями Пожнянської, Рябинівської шкіл Великописарівського району активно ведеться збір інформації про природні та історико-краєзнавчі об’єкти екологічної стежки.

З учнями старших класів. Великобобрицької ЗОШ Краснопільського району було закладено маршрут екологічної стежки та проведені деякі дослідженняння на її території (визначена висота ялин, дубів, які знаходяться на території парку - пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення ). Учні Плавинищенської та Миколаївської ЗОШ Роменського району на території екологічних стежок взимку провели природоохоронну акцію «Годівничка», яка була спрямована на допомогу зимуючим птахам.

Напрацьований у пересувному позашкільному навчальному закладі досвід еколого-краєзнавчої роботи з дітьми із сільської місцевості дозволяє успішно вирішувати такі завдання: спостерігати за динамікою зростання зацікавленості учнів позашкільною роботою; зміною особистісних освітніх та виховних орієнтирів учнів; виявляти домінуючі фактори та напрями пошуково-дослідницької діяльності, еколого-натуралістичної роботи.

1.Пустовіт Г.П. Екологічна освіта учнів 1-9 класів у позашкільних навчальних закладах: Монографія. -К.- Луганськ: Альма-матер, 2004. – 540 с.

2.Пустовіт Г.П. Теоретичні засади позашкільної освіти і виховання: ідеї та пошуки // Рідна школа. – 2009. - №2-3. – С. 9-14.

3.Роль екологічних стежок у вихованні молоді: www.rusnauka.com